Що п"ять верстов, то й корчомка:
Нічого й лічити!..
Бо п"ять верстов як проїдеш:
Треба й відпочити!..
Ото їдуть із ярмарку
Двоє господарів:
У кожного віз порядний,
Й воликів по парі.
Їдуть собі помаленьку,
Грошенята мають,-
Полягавли на соломі,
Стиха розмовляють...
Далі один пробудився
З глибокої думи,
Повернувся на соломі:
"Чи спиш, - пита,- куме?"
"Що говориш?" - другий каже.
"Чи спиш? - я питаю."
"Та не сплю ще,- каже,- куме,
Тільки що дрімаю."
"Не дрімай же ще годинку,
Та глянь проти неба:
Скільки б верстов так до неба
Проїхати треба?"
"Та Бог його святий знає
І добрії люди!
Я думаю, що не більше,
Як п"ять верстов буде."
"Гуттю, куме, та це баба
Тобі набрехала:
Та якби п"ять верстов було,
То корчма б стояла!"
