Сьогодні сонечко немов весною
Розпустило проміннячко до землі.
На крони сіє золото рукою
Мерехтить зіркою поміж ясенів.
За селом на горизонті в тумані
Видніються покриті снігом гори.
Місяць немов би човен в океані
Пливе по блакитно - синьому морі.
Голубіють небеса - небо просить
В променях сонця осінь королева.
Закохався князь місяченько в осінь
Дивиться, як золотіють дерева.
Білолиций прийшов в гості до гаю
Радіє, що бачить осінь білий світ.
Милується землею з небокраю
Передає калині в лузі привіт.
Грає на скрипці пісню явір скрипаль
Запросив на прощальний танець літо.
Падає листя, така туга, печаль,
Cкоро зима... втішають, ще нас квіти..
Кружляє із вітром у танку листя
Жовте ,червоне, золоте, багряне .
Коли сонечко вийшло із захристя
Немов весна... сніжна хмаринка тане.
Сьогодні місяць день, і ніч на варті
Стоїть і споглядає на ріку життя.
Немов сонечко на небесній карті
Мережить божій днині-срібне ниття.
Як в осені сплелося все чудово:
