Колисала мене мама в колисці
І співала пісню про калину.
Немов пташка на зеленому листі
Славила в легендах Україну.
О, мамина пісне -зіронько ясна!
Заколиши мої безсонні сни.
Веди у дитинство, де моя весна
Сонечком зігрій в заметіль зими.
В дубову колиску стелила сіно
Квіт з любистку, чебрецю, рум'янку.
Співала колискову - солов'їно,
Щоб міцно спало дитя до ранку.
Дубова колиска леліяла сни,
Яку зростили гори Карпати.
І під синьо блакитним небом весни,
Я цвіла, як мальва біля хати.
У вишневім садочку тихім раю
О ,яка я тут щаслива була!
Падали зорі в ніч iз небокраю
Бачила казковий берег Дністра.
Забіліли скроні немов білий сніг
закружляв наді мною листопад.
Я здалека лину на рідний поріг
Нема мами... в зажурі стоїть сад.
Стеляться тумани в золоту осінь
Згорає час немов лист на очах.
Cад причащає добром і в морози...
Шукаю мамині сліди у снах.
