Вплітає травень гілочку жасмину
У неповторність, наче у вінок.
Під сонцем будні гріють білі спини.
І ми до літа ближчаєм на крок.
Сміється вітер, дмухає в кульбабку.
Сміється, аж хапається за боки.
Зриває з неї білосніжну шапку
І підкидає до небес високо.
Погляньте, он на гілочці шишкар.
Ну де йому тут взятись, на Волині?
Жовтіє, наче сонечко з-під хмар.
А хмари в травні, як ніколи сині.
Нап’юсь весни, як білого вина.
Ну як, скажіть, як можна збайдужіти?
Коли навколо все нові дива,
А на порозі причаїлось літо.
Я колись дуже оригінально запам'ятовувала як буде на укр. мові жасмин. Ходила повз його кущ декілька разів на день, і кожного разу повторювала - жасмин - зацвін..., жасмин - зацвін... Ніколи тепер не забуду...
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
