Тарасе, голос твій пророчий
живий, у пам’яті народу, ще живий!!
зірками на скрижалях ночі
нам світять заповіді твої в час сліпий.
Кручі Дніпра, Карпати-гори
сумують у тумані, без ріки пісень
та на засніжені простори
весняний вітер нам надію принесе.
Стежину-доленьку заплутав
будяк колючий, в'ється буйно поміж нас.
Та розцвіте червона рута,
й воскреснемо, як вірив в це завжди Тарас!
Віра у Бога! так!
Якщо наша національна і дея - Бог і Україна!???
ТО ді так!
Але насправді ми ще дуже далекі від цього...
Віримо і вмираємо з тим що маємо а на наших кістках Сатана править свій бал...
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Національна свідомість народжується з вірою у свою націю. А в основі національної ідеї в Україні завжди була і буде віра в Бога ...
Возвеличення Шевченка дійшло до межі
коли його «Кобзар» стали називати
«Євангелієм для українців»
Знов нас наївних хочуть ошукати
І наші біди та нужду
Собі на службу мріють взяти
Бо ми до нині темні, без ладу.
Який величний, трепетний борець
Не скорений суцільним блудом.
Повстав як і його народ
Проти тиранів, вбивць і носіїв облуди!
Та скрили правду від простих,
Тлумачать так як їм потрібно.
Закрили Батька від людей
І вперто нищать кожне світло
.
Спочатку Бога відреклись,
Шанують замість Батька Сина.
А далі Слово Боже – Вість
Людським «пророком» підмінили.
Тепер святоші і чинці
Святити підуть постаменти
Де син України стоїть
Закутий в бронзу, як безсмертний.
Колись він Біблію читав,
І трактував як вмів і слухав.
Тяжке «чому» весь вік питав,
Та думки Бога не дослухавсь.
Син Божий не на те прийшов,
Щоб ненависть посіяти й розруху.
Він кров Свою за всіх пролляв,
Щоб вічно жив, хто Правди слухав.
Тому для всіх, на всі часи
Євангеліє – слово миру......
Кобзар зацькований волав
До помсти за свою Вкраїну.
Та навіть в непробудній тьмі
Поет не стримуючи гніву
Картав гнобителів – ксьонзів,
Паскудив «церкву – домовину».
...Минуле- наша память,
Майбутнє кличе нас.
У кожного,я вірю,живе малий Тарас.
Його життя- це приклад:
Художник і поет...
Із кріпака малого
Такий всесильний злет. Чудово!Заходьте в гості.
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
виборювати завжди треба, така ж наша доля! 