. "... хто ж надію свою покладає
на Господа, того милість очікує"
(Пс. 31:10)
Колись король заморської землі
Хвалився між вельможами завзято,
Що допоможе тому у біді,
Хто лиш на нього буде уповати.
В хлібину повелівши запекти
Багато золота й коштовного каміння,
У мандри рушив, коли гамір втих
За мурами. По волі провидіння
Зустрів двох жебраків - страшних, брудних,
Запилених, обірваних, кошлатих.
І, підійшовши ближче, він у них
Спитав, на кого будуть уповати
В нещасті, горі, злигоднях, біді:
На друга, брата, короля чи Бога?
Звів перший руки до небес худі,
Бо вірив у Всевишнього підмогу.
А другий прокричав:"Лише король,
Володар із недолі порятує!"
Державець хліб подав йому. Либонь
Міркуючи, що цим його здивує.
"Яка важка хлібина, бо сира -
Подумав той, - не випечена, певно.
Цей дар не принесе мені добра".
На друга глянув:"Маєш ти даремно
На Господа надію. Ось тому
І досі вітер свище у кишені.
Бери цей хліб і поклади в суму".
"У Господа шляхи всі незбагнені", -
Промовив перший. Взявши хліб із рук,
Пішов у ніч, шепочучи молитву.
Не знав з тих пір він чорних злиднів, мук,
Із бідністю навік закінчив битву.
Та прагнучи до Вічності дійти,
Стражденних не обходив стороною.
На Бога покладай надію ти,
І Бог перебуватиме з тобою.
29.11.2012р. 00:50
Гарно, поучаюче! У всьому є Бог, то ж на нього надіймося!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю! Це ви! Як я рада! Картаю себе, що раніше не звернула детальну увагу на вашу головну сторінку.
Я читала вас на ПМ. Дуже рада, що ви є на цьому сайті. Цей сайт більш досконалий і потужніший. Виконує багато функцій, які відсутні на ПМ. Зайду на вашу сторінку обов"язково!
Та прагнучи до Вічності дійти,
Він бідних не обходив стороною.
На Бога поклади надію ти,
І Бог перебуватиме з тобою....Любімо ближнього свого, творімо ,добро для нього...
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та прагнучи до Вічності дійти,
