Прийшла до лікаря Олена.
- Я хвора, - каже, - тиждень вже.
Болить середина у мене,
Щось тисне ніби і пече.
Лікар – молодик з бородою,
У руки слухавку узяв.
Послухав серце, ще й рукою
Потис печінку і сказав:
- Цілком здорові є Ви, панно.
Хвороб ніяких в вас нема!
- Але чому мені погано,
Болить живіт і голова?
- Це Ви надумали, красуня.
Кажіть: «Здорова я, мов лось».
- Ну, добре, лікарю, піду я.
- А гонорар? Не бачу щось...
- Я не дала грошей вам, милий,
Навіяли собі цей жах!
Кажіть: «Все жінка заплатила.
Радій душа! Радій душа»
Це мені нагадує байку про те, як голодний зайшов в кафетерій і нюхає запахи. А йому, офіціант і каже - ви ж нюхали, то заплатіть. Голодний взяв копійок в жменю і потрусив тому біля вуха. Яка їжа - така й плата. Гарна байка.
Дотепна гумореска, Любо! 
Будьмо завжди здорові і не залежні від лікарів! 
