Моя душа наповнена квітками,
Чи може теплим літом в тиху ніч?
Торкнеться небо спраглими устами
Нашепче слів - без меж і зусебіч...
Люблю стрічати спокій. Так приємно,
Коли туман обгорне й холодить.
Коли ще так спокійно й трохи щемно
Ранкове небо кутається в синь.
Коли ще люди сплять, а перші півні
Розколюють досвітню пелену.
Писати хочеться про все на світі,
Болить, як рана, тема про війну.
Здається вже давно бої минули,
Не віриться, що десь загинув син.
О, Боже! Обмини лихе Вкраїну,
Бо в когось він у світі є один.
Щемна лірика... Так, хтось залишився без сина, хтось без чоловіка, хтось без батька... Досі не віриться, що все це коїться на території нашої держави... Дай Боже, щоб уся ця нечисть, яка принесла смерть на наші землі, була знищена.
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не кожну родину торкається нинішня ситуація в Україні. Мене не обминула . Надія тільки на Бога. Я бажаю всім миру і спокою.
Так, хтось залишився без сина, хтось без чоловіка, хтось без батька... 
Досі не віриться, що все це коїться на території нашої держави... Дай Боже, щоб уся ця нечисть, яка принесла смерть на наші землі, була знищена. 
