Вийшов з ДОМУ чоловік...
Вийшов з дому чоловік...
Вийшов з дому чоловік,
а на вулиці - ВІЙНА...
Він до пострілів не звик...
Він до вибухів не звик...
Він - до ПЕНЗЛЯ свого звик...
А на вулиці - ВІЙНА!!!
Здивувався чоловік...
Зажурився чоловік...
Розлютився чоловік...
-Ти для чого тут,ВІЙНА?
-Я гойдаю війненят...
-Я - годую війненят...
ІЗ ПІДСТРЕЛЕНИХ СОЛДАТ -
СТІЛЬКИ ХЛІБА І ВИНА!!!
-Хто ж тебе сюди привів?
-Хто ж тебе сюди - хотів?
-ХТО слізьМИ тебе впоїв,
що ти - чорна і хмільна?
-Ненаситність КОРОЛІВ...
Чорна Жадібність ЦАРІВ,
ще й - між здурених рабів-
вічна заздрості стіна...
Кинув пензля чоловік...
Кинув пензля чоловік ...
ЗЦІпив зуби чоловік...
Показав ВІЙНІ - кулак...
Засміялася ВІЙНА...
Засміялася ВІЙНА...
Доторкнулася ВІЙНА -
на чолі - кривавий знак...
Впав додолу чоловік...
Впав на землю чоловік...
і побачив чоловік:
в небі танув,наче дим,
так БЕЗЖАЛЬНО вбитий світ:
не - допечених хлібів...
не - народжених дітей...
не - доказаних віршів...
не - написаних картин...
Тільки ви, Уляно, вмієте передати стільки людського болю в, здавалося б на перший погляд, несерйозному вірші. У мене аж мурашки по тілу пробіглися. Скільки їх...ненароджених дітей... забрала, чи ще і забере, з собою ця ВІЙНА?
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00