Молочна ніч... Колише вітер прути...
І тільки ти ідеш, ідеш навпроти...
Лоскоче пір'я... Сон! Не може бути...
І знову дім, і знову білий попіл...
Мій отчий дім - задимлена Аляска...
Ні кроку нікуди, ми тут самотні...
Бо йдеш крізь попіл - новий світ... Чи казка?..
Та я не знаю, що це, вже й сьогодні...
І марево... Чи справді хтось гуляє?
Чи то є ти, чи то є білі люди?
Та ні... То вовка кликають до паю...
А я ж не хочу... всю... тебе... забути!
Будь ласка, повернись... Чи це так важко?
Бо білий може радості й не дати...
І нащо ти робила це? Ну нащо?
Вбиває щастя... Мене - небагато...
І знову марево... Та ні... Неправда...
Хоча... Стривай... Це ти? Ти повернулась?
Нарешті сталось! Все ж якась оплата
Отих страждань, що в снах молочних були...
Ну все... Тепер я зрозумів - це доля...
***
І знову дім, і знову білий попіл...
Нарешті сонце сяє у тумані,
І тільки ти ідеш, ідеш навпроти...
17.02.16
Молодець, хлопчику! 
Замріяно, щемливо... 
І знову Аляска...
Круто!