Я повернусь, не плачте, мамо!
Обов'язково повернусь!
В осіннім небі журавлями
Безсоння Вашого торкнусь.
В зимовій тиші до порогу
Снігами спрагло припаду,
Молитимусь за Вас до Бога,
Щоб Він відвів від Вас біду.
Вернуся гомоном весняним,
Струмком до серця потечу —
Воно боліти перестане.
А Ви...запалите свічу...
Я повернусь, не плачте, мамо,
Віддайте літечку сльозу —
Нехай воно понад полями
Відсвітить по мені грозу...
Я повернусь... Я поруч з Вами,
Я буду жити у душі.
Я — попід Вашими ногами
Росою вкриті спориші,
Я —сонця промінь на світанні,
Кульбаби сивина в траві,
Холодні вранішні тумани
І трелі рідних солов'їв...
Я повернусь. Не плачте, мамо.
Торкнуся вітром верховіть,
Умию ріднокрай дощами...
А Ви... за мене доживіть...
НАДТО ЧУТЛИВЕ... ЛЮБО, А ОСТАННЯЯ СТРІЧКА? ТО ВЖЕ ЯКОСЬ ЗАНАДТО, НА МОЮ ДУМКУ - ЩО ЗА РОЗПАЧ? НЕ ТРЕБА..., АЛЕ ЯКЩО ТО ЛГ, ТО НЕХАЙ...
ДУЖЕ, ДУЖЕ СПОДОБАЛОСЯ...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ,земляче! Тема така...то і розпач такий...
Рада Вас бачити!
Гарний вiрш, Любове. Дiйсно, скiльки вже наших вiйськових загинуло, жахливi подii вiдбуваються. Але все одно Украiна пройде це дуже важке випробування, нiхто не зможе розiрвати нашу рiдну краiну по шматках.
Тiльки от у вас у 22 i 24 рядках - нi, так також гарно звучить, але якщо слова "в травi" замiнити на "з гаiв", то буде яскравiше звучати. Може вам дiйсно туди слово "гаiв" додати, тим бiльше, що солов'i часто люблять у гаях спiвати. Навiть i пiсня е - "Ой, у гаю, при Дунаю". "Соловей щебече".
Може вам 22 рядок замiнити - "Тонка конвалiя з гаiв".
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви ж знаєте, що я не буду нічого міняти. Я пишу саме так, як хочу, чую і відчуваю.
Нi, це ж я вам лише пропоную, лише як варiант, а вирiшувати, звичайно, вам i нiкому iншому.
А, взагалi ж, у коментарях усього повинно бути в мiру, як похвали, так i критики. Перегинати палицю не потрiбно не в той, не в той бiк. Якщо дуже багато похвали, то це буде пiдлабузництво, лицемiрство, а якщо дуже багато критики, то це вже буде не критика, а критиканство. Тому я намагаюся дотримуватися рiвноваги, скажемо так, у мене - критична еквiлiбристика.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
правильно, правильно, щоб я не розслаблялась і була в тонусі
Страшно, що на часі такі вірші... Хоча і чудово написані... Мою пісню на мій вірш "Я повернуся" хочуть виконувати дуетом артисти з Українки. Кажуть, що слова сильні, рвуть душу... А мої сусіди по гаражу читали слова цієї пісні і очі були мокрі, хоча, як вони самі казали, вичавити з їх загрубілих душ сльозу дуже важко... То ж думаю, що після прочитання твого вірша вони всі ридали б, як білуги... І це не жарт.