**********
Коли дощами вмиється діброва
В багряно-злотнім трепеті яснім,
Укриє землю матінка Покрова
Омофором черленим дорогим.
Віків легенда в пам'яті врочиста -
Тих сподівань і віри скорбний труд:
У страдну мить являється Пречиста -
Господня Мати - і рятує люд.
Їй молитви і сподівання тайні...
За землю цю, предивної краси,
Печерська дзвони молять, і Почайни,
І пращурів козацьких голоси...
Слізьми і кров'ю виповнилась чаша,-
Тож захисти, Господня Мати, нас:
Це воїнство преславне чесне наше,
Оцей наш сторозтерзаний Донбас...
Оцих дітей, їх лагідне дитинство,
І старості спокійний листопад,
І скупане в любові материнство -
Ми, Матір Божа, будем захищать...
Коли дощами вмиється діброва
В багряно-злотнім трепеті яснім,
Вкрий Україну, Матінко Покрово,
* Омофором спасіння пресвятим.
Омофор - покров Божої Матері.
