Так листопадово сьогодні на душі,
І жоден лист печалі вже не вкриє.
А вітер - дме...І вітер часу - віє,
І склить завчасно мрії - міражі...
Усе,що маєш, в жменю чи вбереш?
Чи стане жменя сув'яззю здобутків?
У ній лиш листя побутових жмутків.
Почни себе шукати. Чи знайдеш?
Ще листопадово. На споді снів - вже сніг.
Омріяне олистяно злетіло.
У вирві днів тривогами зітліло.
Лише твій погляд - серцю оберіг...
І знову нас гартує листопад.
І кожна думка знову не про себе.
І розумієш вже - чого не треба,
Але,чомусь, навколо все - не в лад.
Так листопадово, та музика звучить:
Десь - реквієм, а десь - сюїта свята...
Ця осінь знову буде розіп'ята.
І хай нам всім за неї все болить.
