А нам би трішечки більше фарту і гарту
Щоб ставити зовсім все — аж до крихт — на карту,
Щоб завтра в рюкзак надії, мрії та спомини,
І трохи світла, і трохи пітьми, і гомону.
А нам би трішечки менше — на такт — прожитих років.
І щоб без прив'язі, щоб без втрат, без коли і доки,
І щоб згадати, і щоб знайти — були якими,
І щоб доріжки в поля, в моря — та всі кривими.
Кривими хрестики на полях, пунктиром карти...
І нам би гори та небеса, квитки і марки,
Нам поїзди і стакан-гранчак з дешевим чаєм,
І ті стежки що ведуть на край, і що за краєм,
І нам гітару, вогонь, пісні, казан і кашу,
Нам хвилі пінисті і хребти, чужі і наші,
Нам автостопом за горизонт в старій газельці,
Нам кілометри, що не пройшли, нам мегагерци,
Нам все що буде, було і є під синім небом…
Закинь надію до рюкзака і що ще треба?
_______________________________________________
Довоєнне, точніше доповномасштабне. Орієнтовно 2021р.
