Я так чекаю зустрічі з тобою!!!
Руками хмари в небі рву колючі!..
Все, що було між нами, серце мучить,
Та рани ті весна лише загоїть.
Я пам’ятаю перший твій цілунок
Сором’язливо в щічку,.. може, в шию…
Невже в собі я більше не відкрию
Твого тепла??? І так від цього сумно…
Я проганяю зиму з цього року!
Весну шукаю радо,.. до нестями …
Я не забуду, що було між нами –
Малим дівчам і… сонцем жовтооким…
28 лютого, 2012р.
ТИ ТАКА ХИТРЮЩА! СПОЧАТКУ Я ПОДУМАЛА, ЩО ТО БУВ РЕАЛЬНИЙ КОХАНИЙ А ПОТІМ РАПТОМ НА СЦЕНУ ВИЙШЛО СОНЦЕ... ХОЧА МАБУТЬ ТИ ДІЙСНО СХИТРУВАЛА І ПРАВДУ МІЖ РЯДКАМИ ЗАХОВАЛА
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я так люблю...
Але подібної правди між рядками немає... Лише щирий сум за сонцем...