Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Постаріла яблунька… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно! Ваші слова гріють душу.
Любов Ігнатова, 08.07.2013 - 12:28
це так співзвучно з моїм сьогоднішнім настроєм... Гарно, Наталю, дуже гарно!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любонько! Кожен з нас час від часу переживає такі миті ностальгії і жалю за проминулим безтурботним дитинством.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, лише душа не старіє із плином літ...Дякую щиро, пані Наталю! Приємно, що завітали!
Ліна Біла, 08.07.2013 - 11:08
такий сум легкий і важкий водночас...відразу згадую своїх рідних,тих,що далеко...і згадую дитинство...зачепили,Наталю,так зачепили...так щиро..браво!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сніжанко, за такі щемні відчуття! В рутині своїх буднів і не помічаємо, як швидко збігає час і скільки всього рідного і близького серцю втрачається з плином літ...Спохватишся раптом і з болем усвідомлюєш, що вже нічого не повернути: ні ту рідну серцю яблуньку, ні здоров'я діда, який вже доживає свої останні роки...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно, що прониклися цим світло-сумним ностальгійним віршем!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам дякую, люба пані Надіє! Кожен має у своїй душі такий світлий сховок, пов'язаний із дитинством.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так, люба пані Дануто. Фізичний вік не грає ролі, бо душею ми завжди молодіємо і подумки повертаємось до світлих цілющих джерел нашого дитинства. Дякую Вам щиро за приємні враження!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, люба Анно! З дитинством пов'язані наймиліші спогади нашого життя!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленько! Наша із сестрою улюблена яблуня в дідовому саду всохла і це навіяло мені такі ностальгійні - світлі і водночас сумні (від усвідомлення втрати і невідворотності) рядки... Пригадую, які смачні яблука ми рвали і збирали у траві!..Й досі пам'ятаю цей солодкий смак дитинства!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам дякую, любий Друже, за тепло і щирість Вашого серця!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так. В кожного з нас є свій власний оберіг, який супроводжує нас у думках і спогадах протягом всього життя. Дякую Вам сердечно!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда, люба пані Крилата. Душею ми завжди молодіємо і на крилах ностальгії повертаємось в роки нашого безтурботного дитинства. Дякую Вам сердечно!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Галинко! Так якось зачепила ця яблунька - світлий оберіг дитинства, - що не могла не вилити у рядки.
|
|
|