Цвітуть садки, природа не дрімає.
- Чому така печаль? - народ Вкраїни знає.
Весна буяє знов, в душі лиш каменюка...
Сплюндрована земля, а ворог пре, падлюка !
Святе руйнують, храми і діток убивають,
Їх ввік не оправдать, бо звірство не прощають.
Платить здоров'ям будуть наступні покоління,
Не думають про те, що зло росте з коріння.
Вони його обрали і кров' ю поливають.
У головах - бур'ян... Хіба того не знають?
Душі у них нема, лише нечиста сила.
За це розплата прийде... Та Україна мила
Ще буде болісно і довго гоїть свої рани
І плакатимуть в сні маленькі діти рано.
Не спатимуть жінки і молоді дівчата,
Бо те насильство звірів, було ще гірше ката.
Квітучим веснам бути! Лиш не таким, як нині...
Здобудем Перемогу, - ми дужі і єдині,
Згуртовані в боях за Матір-Батьківщину, -
Героям Нашим Слава ! Слава Україні !
Ви знаєте, Миколо, а ваша підказка мені дуже сподобалась. Зараз виправлю, дякую Вам. Це буде по-нашому, народному і українському. Ви майстер слова, а я просто Галина.
Спочатку було в мене слово "церкви", але добре знаючи, що зруйновані кладовища, могили, хрести, пам'ятники... і глянувши в тлумачний словник, вирішила використати загальне поняття "святе", а "храми" - якраз і є будівлі, де відбуваються богослужіння. Наступна Ваша версія мені супер сподобалася і я Вам щиро вдячна, Миколо, за дружню пораду, тому виправляю. Дуже рада і сердечне дякую за спільну співпрацю.
Ви майстер слова, а я просто Галина.
