Завмерли віти в відчутті грози,
Тривожні хмари полонили небо.
О, де ж ти, вітре! Чом не зашумиш,
Не попередиш, що ховатись треба?
Що треба встигнуть докінчить діла
Перше ніж небо трісне від напруги
І блискавиці вогнянна стріла
З зловіщим гулом не уп*ється в груди.
Та треба встигнуть, поки час ше є
І поминальні дзвони не пробили.
А от і вітер! Блискавиця б*є.
Але мене в цей раз не зачепило.
Густії краплі сипляться, як хрест,
Услід за вітром, б*ючи ще на сполох,
Услід лавина падає з небес,
Здригається земля. Гудіння. Морок.
Усе живе завмерло і тремтить -
Воднева прірва не почула стону.
Втомившись усміхається блакить,
В повітрі запах пострілу - озону!
