Чи варта мить одна життя,
чи є дорога в майбуття -
спитаю в долі. Спитаю в долі!
Чому живемо в світі цім,
чи в небесах існує дім,
вокзал любові? Вокзал любові!
Як долетіти - не згоріть,
як спраглі квіти не спалить
в пориві щастя? В пориві щастя!
Як не звернути зі шляху,
як дати силу літаку
у мить напастя? У мить напастя!
Крізь призму ночі полечу,
за злет коханням заплачу,
побачу зорі. Побачу зорі!
Увіковічу цей політ,
прославлю на весь білий світ
літак любові. Літак любові!
Все, що стосується любові і літаків, ціную найбільше у світі. Тож, вірш наснажує. От, лишень, у останньому катрені "скрізь" слід було би замінити на "крізь", тобто, якби то ми розмовляли російською, "везде" на "сквозь". Ну, звичайно, суворий критик зауважив би на банальну риму "майбуття" - "життя", та який з мене критик?
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, тезку! Крізь вже виправив, а щодо банальності - чого варте життя без майбуття
