Володи́мир Миха́йлович Івасю́к (*4 березня 1949, Кіцмань, Чернівецька область — †24/27 квітня[1> 1979, Брюховицький ліс під Львовом) — український композитор і поет. Герой України (2009, посмертно).
Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.
18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії смерть Івасюка була вбивством, виконаним КДБ за наказом Москви. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 року у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади.
Архіви цієї справи, що зберігаються в Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають, посилаючись на гриф «таємно», а можливо, тому, що ще живі багато учасників тих драматичних подій.
/Матеріал з Вікіпедії/
Пам"ятаймо!
ЗАДУШЕНА ПІСНЯ
Мов руки в молитві, гіляки у бука.
Мовчання і туга. Повітря терпке.
Вінки, квіти , свічі. І більше ні звуку.
Лиш вітер коли крони струни торкне.
Тут сталось нещастя. Тут пісню вбивали.
не зміг помішати бук діям лихим,
його, як і пісню, тоді катували -
і паском тим самим зробили німим.
Він прагне розмови, і нині, і прісно,
весь час до вітрів повертає уста.
щоби відродити задушену пісню,
щоб правду нарешті відкрить небесам.
