Ми йдемо у життя , як небо світло-чисте.
Чому ж, матусі рідні, умиваєтесь слізьми?
От і настала мить жадана І така врочиста:
Бувай, рідненька школо, вже дорослі стали ми.
Дорослі стали ми...
Приспів
Рідна школо, прощавай,
Ми летим за небокрай.
Ми в життя йдемо сміливо:
Все в наших руках.
Ми чекали на цю мить.
Чом тоді душа щемить?
Чом тоді течуть зрадливо
Сльози по щоках?
Сльози по щоках...
ПРОГРАШ
Пробачте, вчителі - що завинили знаєм.
Тепер життя даватиме щодня для нас урок.
Жаль не збере ніколи разом і не об’єднає
Нас всіх дзвінкий, мов радість, рідний наш шкільний дзвінок.
Наш шкільний дзвінок...
Приспів
ПРОГРАШ
Жаль не збере ніколи разом і не об’єднає
Нас всіх дзвінкий, мов радість, рідний наш шкільний дзвінок.
Наш шкільний дзвінок...
НАШ ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
Зачарувалася мелодією, Сергію!
Дуже талановито написана музика!
Так журливо летить прощання зі шкільним дзвоником, хоча на крилах вальсу все ж хочеться полетіти за обрій.
Вміло поєднано і ностальгія і мрії!
Молодець!
Впевнена, що ваша з Оленкою пісня стане у нагоді не одному поколінню школярів.
Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Якби ж хтось озвучив...З голосом було б переконливіше...