***
Чорне і біле.
День і ніч.
Може з цього народиться вірш.
***
Сон-траву
У діброві зірву.
Восени не забуду ті сни.
***
Солодкі сни
Зимовою порою.
Весна ж у ринду калатає за горою.
***
Навіть сни різні -
Влітку, взимку, восени.
Почекай весну, буде не до сну.
***
Синій ранок.
Синій лід,
Мов місток гнучкий по-під ноги ліг,
Умалив дорогу
До мого порогу.
***
Тугу у серці награла сопілка,
Треба вертати
В зажурі домівка.
***
Довелось зимою ріку перейти.
Весну почекати,
А чи далі йти?
***
Стара верба
Схилилась над рікою.
Любується сріблястою габою.
***
Колискову співає вітер
Задрімавшим горам і долам.
Йому вторить волторна дивна.
***
Далеко за озером -
Гори, мов дужі легіні
У дозорі стоять, підпираючи небо плечима.
***
Верховіття, дерев високих,
Зачепилось за хмари розкішні,
Часу плин зупинивсь.
***
Мережку сріблясту,
Павутинку сіру,
Дощ плете під хмарами осінніми.
***
Холодна квіточка лягла в долоні,
Іще одна холодить скроні.
Я у зими в полоні.
***
Роси краплина,
Мов дорогоцінний камінь,
Між трав зелених загубилась зрання.
***
Хтось бачив?
Зорі падали в долини.
На ранок росами лягли на трави.
***
На міріади крапель розлетілась хвиля.
Їй на шляху зустрілася
Граніту брила.
***
Му́шля співала про море.
Дотик до нього,
Залишив в її пам'яті тугу назавжди.
***
Хмари купалися в морі.
Вітер-пастух
Відпустив їх, мабуть, на хвилинку.
***
Злизала слід з піску вода солона.
Завмерла вічність.
Тиша навкруги.
***
Синьоокий вир
Захопив в полон трісочку малу,
Що пливла до моря.
***
Рожевий вечір
Ніжно вкрив садочок,
Там айстри білі дивляться на зорі.
***
Вечірній туман
Зійшов у долину глибоку,
Фіалки малі в полон захопивши до ранку.
***
Сонце над обрієм низько схилилось.
Ніч настає,
Жаль день помирає.
***
День зійшов ні на що.
Сонце в морі втопилось до ранку.
Тихо стелиться ніч, розкинувши крила над світом.
***
Мов серпанком,
Огорнула плечі туманом,
Синя ніч перед ранком.
***
Чорне і біле.
День і ніч.
Віриш - не віриш - вірш.
дякую, що читаєте.
