Неспішно гортаючи фотоальбом,
минувщини згадую днини.
Події з життя пропливають, мов сон,
в застиглих навічно світлинах.
Вертаюсь думками в озорений час,
тримаючи знімок з батьками.
Здавалось, що світ існував лиш для нас,
та все промайнуло з роками.
А ось, і шкільної пори карнавал!
На фото знайомі обличчя.
Красуня-ялинка! У розпалі бал,
але утекло півсторіччя.
Шле юність далека палкий фотозвіт,
де в сукні кружляю барвистій.
Де крила незримі несуть у політ,
гойдаючи злегка намисто.
Весна на світлинах життям струменить,
даруючи шати вінчальні.
В рожевому світлі навколишній світ,
шлю юності оду прощальну.
Гортаючи спогади далі крізь час,
торкаю пожовклі світлини.
Ось поряд коханий, синочок у нас
і щастя в дзвінких переливах.
Пора молода вигравала романс,
розквітнувши, ніби жоржина.
Нас донечка тішить, танцюючи вальс,
у ніч Новорічного дива.
Найкращі роки пролетіли, як мить!
На фото усміхнені внуки.
А молодість нам помахала услід
і байдуже їй до розлуки.
Неспішно гортаючи фотоальбом,
вдивляюсь у давні світлини.
Сумують зі мною вони в унісон,
згадавши щасливі хвилини.
12. 01. 2014 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Зважаючи, що мені писалося ще років 5 тому, почуття при перегляді старих фотографій практично однакові! Заходьте ще на сторінку. В словах також законсервована пам"ять.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно і лірично. Сам колись був в такому ж настрої: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197050
Хоча, такий настрій, все частіше відвідує..... життя таки рухається вперед, хочемо ми того, чи ні.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит і оцінку. Рада знайомству. Ми з Вами написали майже один вірш. Почуття і відчуття, точно однакові!
