Ти пахнеш димом вигорілих шин,
Так пахнуть гідність, правда і свобода!
Тебе не раз висміював заброда,
Що ти своїй Вітчизні гідний син.
А ти стояв, упертий і міцний,
Незламний духом нації будитель!
Твій сивий дід, повстанець, довгожитель,
Не раз хрещений в полум’ї війни,
Благословляв тебе на шлях гіркий,
О, нелегкий він, хлопче, і не битий!..
Колючим дротом густо оповитий,
Бо кров’ю вмиті праведні стежки.
Долаючи тривогу, біль і страх,
Твоя завчасно мати посивіла,
Вона тебе, як славного Ахілла,
Щовечора купає в молитвах.
А в день, як стихнуть вибухи пожеж,
Ти зі щитом холодним чи на ньому
Через поріг до батьківського дому
Черлено-чорний прапор занесеш...
Ты пахнешь дымом от сгоревших шин...
Ты пахнешь дымом от сгоревших шин,
Так пахнут только правда и свобода!
И пусть смеются над тобой уроды,
Что ты отечества достойный сын.
А ты стоял, ты не сгибал спины
Упрямый, крепкий, нации строитель!
Твой дед седой, повстанец, долгожитель,
Не раз крещенный в пламени войны,
Благословил тебя на горький путь,
О, не проторенный он, друг, не битый!..
Колючей проволокой весь увитый,
Умыта кровью праведности суть.
Преодолев тревогу, боль и страх
Так рано твоя мама поседела
Она тебя, как славного Ахилла,
Хранит молитвами в отчаянных боях
А в день, когда повержен будет враг,
Ты со щитом холодным иль на нем
Через порог родительского дома
Внесешь свой красно-черный флаг...
(перевод - Светлана Радич)
Дякую, Наталю, в мене немає слів, скільки тепер тих матерів втратили сон і спокій.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І не кажіть, пані Надю... Страшно навіть уявити, що відчувають матері, чиїх дітей жорстоко катували, вбивали, а деякі й досі безвісті зниклі і ніхто не знає, чи ще живі... Це ж скільки сліз і недоспаних ночей... Хай Бог додає їм сили пережити це важке випробування. Дякую Вам за співзвучність думок!
що казати... актуально. і сумно, що актуально( але вірш гарний... про героїв.
P.S. мені здається, в останньому рядку в першому слові помилка...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Галю! Справді сумно... Бо нелегкий шлях до волі... А щодо помилки у слові, то Ви, мабуть, маєте на увазі "черлений"? Це діалектне, те саме, що й "червлений", тобто темно-червоний.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Дануточко! Незламність наших хлопців-героїв дійсно захоплює. Хай береже їх Господь! Бо чимало гірко поплатилися за нашу свободу: хто своїм здоров'ям, а хто і життям...