Мої вуста смакують , як Весна...
Терпко-холодним вранішнім вином
Незримо-диким невловимим сном
І вітерцем сп'янілим від дощу...
Тебе я ними вміло пригощу...
Окроплю тіло життєдайним трунком
Усю себе віддам я з поцілунком
До спазмового болю у губах...
Без страху утону в твоїх руках...
Так самолюбно, хтиво і покірно
Нехай і надлишково чи манірно?...
Та все ж усю себе тобі віддам...
А ти мене кохай! - як прагнеш сам
Без зайвих слів, без протиріч, вагань
Без сумнівів, обмежень і питань
Наче востаннє, а можливо вперше?
Мене ти почуттями всю довершиш...
По ниточці збереш - вплетеш у вени
Дзвінко-тонку мелодію сирени
Не боячись невідворотних згуб...
Відчуй мене усю в торканні губ
І ризикни усім - постав на " карту"
Без страху починай, знову зі старту
Пізнай Весну по вінця - спокусись..
........ ...... ......
...відчуй серденьком неба світлу вись...
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Головне вчасно ними користуватись!Хоч молодість, тут ніпричому, головне наскільки ми готові себе відчувати і віддавати почуття!Так що прагніть того щоб вам завжди було добре!
Спасибі, що Ви відчуваєте так тонко!!!Приємно... 
Головне вчасно ними користуватись!Хоч молодість, тут ніпричому, головне наскільки ми готові себе відчувати і віддавати почуття!Так що прагніть того щоб вам завжди було добре! 
