І ночі, холодні, і дні, невеселі…
На сході кипить війна.
Війна – на два фронти: пани ж каруселять
Й з Москвією вона.
Війна ця жорстока і антинародна,
І назва її - АТО.
Не просто там зайди – російські солдати,
Котрих підкида Ростов.
Важка ситуація: суд – без люстрації,
Вирок – із рукава.
Це ж де таке бачено: сепар – пробачений…
Судила ж бо не Москва!..
І кров закипає від несправедливості:
Скільки ж дітей лягло!
Немає від кого чекати нам милості…
В траурі місто й село…
Високу ціну людьми нашими сплачено:
Не сотні вже – тисячі…
Чи ж може таке бути владі пробачено –
У бізнесі всі й рвачі!
Укотре земля наша кров’ю стікає…
О небо, ти ж свідком є,
Ти бачиш, кого навіть кров не лякає –
Багатство ростять своє.
Їх душам, іржавим, потрібна держава,
Аби її грабувать.
Це ж скільки роботи – війна на два боки –
То першим кого вбивать???
І ночі, холодні, і дні, невеселі…
Собаче в людей життя…
Ховають синів і міста, наші, й села,
Й немає ніде пуття!..
21.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
Коли ж це буття