Напиши на дозвіллі листа, як колись, на папері!
Про життєву тропу, що пройти довелось, розкажи.
Нащо журишся так? Струменіють весни акварелі,
Розливаючи трунок бузково-п'янкий навкруги.
Що хвилює тебе, що болить і що сниться щоночі?
Чи пригадуєш інколи, зустрічей наших, красу?
Черешневі сади, вечори незабутні, співочі,
Що ведуть у дитинство і юності мить золоту.
Відкоркуй таємниці й можливо тобі стане легше!
Розкажи про бурхливі потоки земної ріки.
І на згадку залиш, мов зустрілись з тобою уперше,
Як у юні літа, ніжний дотик своєї руки.
Я твій лист збережу, прочитаю його ще з літами.
У дитинство і юність босоніж ще раз забіжу.
І хай відстань далека між нами, за чашкою кави,
Пригадаю тебе під журливе стаккато дощу.
Напиши на дозвіллі листа...!
23. 06. 2017 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Дякую, тобі Надієчко! Цей вірш написаний був давно. Але я його кардинально переробила, і залишились зі старого кілька слів і тема. Тому той видалила. А взагалі, зараз більш займаюсь тим, що вдосконалюю старі вірші. Або частково, або повністю. Добиваюсь ідеального розміру, вдосконалюю риму. Ті вірші, які зовсім не подобаються, вилучаю. Хочу, якщо Бог дасть, видати збірку в наступному році. І хочеться, щоб за неї не було соромно. Отак поділилась з тобою своїми планами. З тобою і усім світом.
ДУЖЕ ГАРНО
