UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ПОЕТОВІ І ГРАФОМАНОВІ** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко відповів на коментар Дніпрянка, 21.03.2018 - 21:07
 ...цитатами кидаєтесь, русалко, від котрих нам і холодно, і жарко. та "опусик" й у мене не простий - для мислячих такий собі костиль.
Дніпрянка відповів на коментар Олекса Удайко, 21.03.2018 - 21:29
 А мені не жалко дарувати свої мініатюри. Якщо на користь.
Олекса Удайко відповів на коментар Дніпрянка, 18.06.2018 - 10:26
Купаюсь у Вашій мудрості, русалонько...
Ганна Верес, 21.03.2018 - 19:02
Як завжди, Земляче, неординарно й принципово водночас! Ця тема актуальна для нас усіх. а хто як розуміє, то вже справа кожного. З Днем поезії Вас, невтомний наш Олексо! Добра й здоров'я, й гострого пера, хай кожен вірш побільше читачів збира!  
Олекса Удайко відповів на коментар Ганна Верес, 21.03.2018 - 21:00
 Дякую, Землячко! Та тема мені давно болить... Може, трохи різкувато.... Але ж болить! Є серед моїх прихильників і такі, що сприйняли як особисту образу... Бог їм суддя! Не мав я за мету когось образити, але, якщо хтось там, може, й впізна́є себе, то вже їх справа особиста) 
Ілея, 21.03.2018 - 00:32
Як збіглося стільки народу і їм є навколо чого дискусувати- значить їх тримає в цьому великому гурті невидима і могутня сила,а дрібні розбіжності повинні бути...завдячуючи таким великим Комбінаторам...Каталізаторам як ти Олесю,сайт стає цікавим і життєдайним...Дяка тобі за невтомний пошук істини у всіх її іпостасях 
Олекса Удайко відповів на коментар Ілея, 21.03.2018 - 00:47
Розбиваю лоба об п'єедистал Богині під таким неземним іменем! 
Михайло Гончар, 20.03.2018 - 23:55
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643428"Все классики были современниками, но не все современники будут классиками."(Эмиль Кроткий) Мабуть, треба Ермітажеві?  
Олекса Удайко відповів на коментар Михайло Гончар, 21.03.2018 - 00:03
Звичайно! Скільки читали й ніхто ту блішку не помітив чи не сказав! Що то вуйко з полонини!
Михайло Гончар відповів на коментар Олекса Удайко, 21.03.2018 - 00:17
Мабуть не хочуть псувати з Вами стосунки. міг би ще дещо сказати, але теж боюся  Ви ж всеодно докажете хто в "темный лес ягненка уволок."
Олекса Удайко відповів на коментар Михайло Гончар, 21.03.2018 - 00:21
мені можна все казати, Михайле, бо ні на кого не ображаюсь... Якщо й промашка вийде в опонента - прощаю! Так що валяйте))))
Михайло Гончар відповів на коментар Олекса Удайко, 21.03.2018 - 00:39
Та нічого кримінального - мабуть, і не варто було б...Просто треба, здається, пОстить і пустеля все-таки більш по українськи звучить. Ото і все. Більш нема до чого придертися. Вибачайте, що без скандалу
Олекса Удайко відповів на коментар Михайло Гончар, 21.03.2018 - 00:51
Т-т-толерантно... Адже автор закохується в зміст, як правило, а блішки залишає опонентам, що ті не помітили більш серйозних казусів. Дякую, Михайле!
Олена Жежук, 20.03.2018 - 23:51
Все, що написано від душі - правда, тому чогось варте... За справжність
Катерина Собова, 20.03.2018 - 22:10
Вірш цінний уже тим, що викликав палку дискусію між читачами. І як не дивно, кожен по-своєму правий...
Олекса Удайко відповів на коментар Катерина Собова, 20.03.2018 - 22:13
Дякую! Певно, в цьому щось таки є!
Валентина Мала, 20.03.2018 - 18:59
Поетів й графоманів серед нас багато...Межа між ними дуже - дуже не чітка... Для багатьох=творити щось -то справжнє свято, Хоч і "пустиня постів" не свята й хитка... Всі графомани хочуть слави і уваги, Жаданно пхнуть себе читать усім підряд, Хоч часто вони мають на все те зневагу Та в них активність дуже сильна і заряд... Читач сумує той,у кого сум у мізках... Хто заблукав у сьогоденні й суєті суєт... Хто правди не знайшов й постійно "на валізках" Кому далеко до понять "поезія" й "поет"... Нехай аматорства й поетства Досконалість Торкнеться душ й сердець всіх,хто творить... Пегасик забере невмілість і зухвалість... А Муз цілунок всіх творців... животворить!!!
Валентина Мала відповів на коментар Олекса Удайко, 21.03.2018 - 10:57
ЗА МАЙСТРІВ СЛОВА ПІДНІМАЮ КЕЛИХ! Правдивих,щирих,толерантних і веселих! Нехай всі поетичні батли,каламбури- для читачів послужать,мов мікстури!! З ДНЕМ ПОЕЗІЇ ВАС!! Олекса Удайко відповів на коментар Валентина Мала, 22.03.2018 - 08:22
І вас всіх - писунів і писачок!
Крилата (Любов Пікас), 20.03.2018 - 18:54
Я вважаю, що кожен має право робити те, що хоче. Хоче писати - хай пише. А от, чи це чогось варте, чи це комусь потрібне, вирішить читач. Іноді хвалять одне другого, як зозуля хвалила півня, а півень зозулю. Я не люблю цього, як не люблю всього фальшивого. Я за щирість, чесність, за глибину слова, його емоційне насичення, його красу. І у визнаних класиків не всі вірші були шедеврами. Але деякі з них ніколи не забудуться. Тож пишімо, виражаймо свої думки, почуття. А час усе розставить на свої полиці. Є багато вартісних віршів - різножанрових.(Вірші - наголос на першому складі)
Олекса Удайко відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 20.03.2018 - 19:58
І я про те, Любо! Тут клуб і школа - заодно!Ось і наголос! На жаль, на цей раз нічого нового: Вірш - на першо-єдиному, а вірші - таки на другому! https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88 Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар Олекса Удайко, 20.03.2018 - 22:25
Складні вИпадки наголошення слівНаголос на 1-му складі: дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка, Олень, спИна, цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга, кУрятина, бУдемо, дОлішній, дОнька, рЕшето, зАгадка. Вірш. У родовому відмінку вІрша, у множині вІрші, а не віршІ. (з Блогу професора, доктора філолог. наук Пономарева: як наголошувати слово "вірші"? Той сайт, на який ви посилаєтесь - вільний переклад з іноземної на українську. Не ображайтесь. Колись ми всі казали так - віршІ. А тепер маємо казати вІрші. Олекса Удайко відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 20.03.2018 - 22:51
Питання наголосу у кр. мові - одне із найбільш дискусійних, проте іменники чоловічого родуу множині, частіше змінюють наголос. Я користуюсьтакими джерелами , які є у інтернеті і посилаюсь на них. Ось ще один випадок:ВіршІ, наскільки я пригадую з університету так, як книжкИ, казкИ,і практично всі іменники чоловічого роду за невеликим винятком (наприклад, кінь-коні, що пов"язане, можливо, з відкритістю-закритістю складів; або іменники з префіксами - випадок-випадки і т.п.). Втім, у поезії вживаються обидва варіанти - задля рими.  Та, певно, це є не так так важливо, бо багато є ще мовних колізій,які повинні вирішувати лінгвісти. Пономарева я читав, але можна з ним і не погодитись, як Ви, Любо, не погоджуєтесь з з моїми джерелами)))
zazemlena, 20.03.2018 - 18:31
вірші - не горіх... що там нам, смертним. думати... сама ЛЕСЯ УКРАЇНКА "журилась:Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб'єш... Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту, Потім її почеплю при стіні Іншим на втіху, на смуток мені. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів. Брязне клинок об залізо кайданів, Піде луна по твердинях тиранів, Стрінеться з брязкотом інших мечей, З гуком нових, не тюремних речей. тут така філософія
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
