Круглий місяць вигулькує з хмари,
Навкруг нього мереживо зір.
Довгі тіні дерев, мов примари,
Тягнуть руки-гілки через двір.
Легкий вітер погойдує крони,
Ті вальсують ритмічно в траві.
У природи свої є закони -
Не ховає підтекст в рукаві.
Все у Всесвіті чітко й прозоро,
І розплата приходить сповна.
Людей кривда ж тримає за горло,
Що та ніч, із химер, золота.
Десь пугикне сова ненароком,
Завиляє лисиця хвостом.
Вовк притиснеться зраненим боком
До лози, що росте за ставком.
Кабанів вийде зграя із лісу,
Агресивних без міри в труді.
І, під ночі, що впала, завісу
Додадуть свого сліду біді.
Зично рикне ведмідь в крутих горах,
Аж пробудить зі сну він орла.
Задзюрчить потічок на просторах,
Змиє бруд звідусіль, геть дотла.
15.11.24
