У просторі віків несеться людство,
у просторі планет, зірок, світів,
у просторі світанків, як намисто
що прикрашають наш загальний дім,
у просторі думок хвиль та бездум’я,
аби не в просторі відвертого безглуздя.
Позолота времениВся позолота времени случайна
и птиц полёт её вдруг струсит тайну.
Есть вдохновения мотив, есть путь людей,
есть суть души, что будущее видит.
Есть уходящий безвозвратно день
и Бесконечность, что его предвидит.
Есть муза осени мудростью золота,
вечность её не облетает, как листва.
(вдома, в 30-ти км від Києва) осінь 2024р.
