Внуку
Новий Рік прийшов хороший,
кличуть всі його Дракоша.
Подаруночки приніс, а
я схопив його за хвіст. І
усміхнувсь Дракоші мило.
Попросивсь йому на крила.
Захотілось швидше з хати,
щоб по небу політати.
А Дракоша був маленький,
до своєї схотів неньки.
І сказав:"Літать не вмію,
не здійсню твою я мрію.
Бо на вигляд я - відважний,
а по суті є не справжній.
Зшили з мене рюкзачочок
для маленьких діточочок.
Ще й цукерками напхали,
форми гарної надали."
Не журись, Дракоша любий,
Всеодно тебе я люблю.
І, напрочуд, в казку вірю,
не втрачатиму надію.
Буде коли відпуск в тата,
полетим відпочивати
ми всі на крилах літака.
Є казка справжня - отака!
