Я просто жінка… Грішна і земна.
Не ангел я, не перший витвір Бога.
Так легко мною впитись без вина,
Я ж на устах залишу тільки здогад.
Я просто жінка… Суміш сміху й сліз,
Фонтан емоцій, джерело любові.
Я загадка, незвіданість, ескіз,
Рожеві сни і мрії кольорові.
Я просто жінка… Та в усі віки
В моє ім’я творили і вмирали,
З небес зривали в пристрасті зірки,
Співали солов’ї нічні хорали.
Я просто жінка… Різна для усіх:
Для когось подруга, ну а комусь єдина.
В міцну я дружбу вірю, мов горіх,
А як любов, то тільки лебедина.
Я просто жінка… Та лише мені
Одній дано святе наймення Мати.
Я послана на землю, щоб в вогні
Своїх діток від бід охороняти.
Я просто жінка… Ніжна і слабка.
І в слабкості моя таємна сила.
Жіноча доля, кажуть, не легка,
Та іншої я в Бога не просила.
Я просто жінка...
*но женщины Ты дал мне долю отправив в путь* - на зорі своєї юності і творчих спроб я теж задумувалась про це і писала про це, тож ви сьгодні зробили мені приємний подарунок респект
Ой, а мені тут стільки віршів на цю тему вказали Один я, навіть, читала років 2 тому. Але людська память не вічна І кожен має право виразити свої думки по своєму Рада, що і вам ця тема близька. Хоч і не дивно-ми ж усі жінки
респект 
Один я, навіть, читала років 2 тому. Але людська память не вічна 
І кожен має право виразити свої думки по своєму 
Рада, що і вам ця тема близька. Хоч і не дивно-ми ж усі жінки 
