Ця війна змінила багатьох,
Ця війна змінила Україну.
Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
Що перетворився на руїну.
Трупний запах, порох і вогонь,
Смерть приносять гради, міни, танки.
Піт із чорних, випалених скронь…
Глина, гільзи, попіл і уламки…
Та стоять:
Дев`ятий, Ворон, Гном,
Абрикос, Богема, Маршал, Цезар...
А над ними – небо полотном,
А у них життя на вістрі леза.
То чиїсь батьки, брати, сини
З Харкова, із Києва, зі Львова.
Шахтарі, таксисти… В час війни
Кіборгами стали тимчасово.
Каска, бронник, берці, автомат,
Друг надійний, що прикриє спину.
Доброволець, патріот, солдат,
Наш Герой і гордість України!
21.10.2014р.
Неймовірний вірш, Наталочко... Між іншим я нині хотіла теж про них писати та якось не сподобилася... Мабуть добре, бо краще від Вас навряд чи б написала...
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любонько.
А писати про наших Героїв потрібно! Бо це золоті люди, квіт та надія нації.
Вірю, що у тебе неодмінно народяться найщиріші слова для наших Героїв!
