Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серго Сокольник: ЛЕГЕНДА ПРО ДОВБУША. Поема - ВІРШ
logo
Серго Сокольник: ЛЕГЕНДА ПРО ДОВБУША. Поема - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЛЕГЕНДА ПРО ДОВБУША. Поема

Серго Сокольник :: ЛЕГЕНДА ПРО ДОВБУША. Поема 
Поема написана у співавторстві з поетесою Іриною Лівобережною

 ПРОЛОГ
 Що за постать стоїть
 Вдалині від людської оселі,
 Наче хвиля тремтить,
 І зникає у темряві скелі?
 Це фантазії плід?
 Чи відлуння гірської природи?
 Чи одвічний політ
 До свободи - у скруті народу?
 Хто ти, Довбуше, - хлоп
 Чи розбійник, хоча й благородний?
 Доля випала, щоб
 Жив ти вічно, Герою народний.
 ..................................
 У ПОШУКАХ МОЛЬФАРА
 Не флояри приглушений спів.
 Не вітрів завивання і чари…
 В глибині непролазних лісів
 Віднайду я криївку Мольфара.
 Стежка вгору крута і слизька.
 Над потічком місток, наче стрічка
 Ненадійна, легка та хитка,
 Та нема що втрачати Марічці…
 Бо коханий пішов в небуття…
 Помирав він у муках пекельних.
 То навіщо – без нього життя?
 Полонини ридають і скелі.
 Вже темніє… Невже не дійду?
 Доведеться ховатись до ранку,
 Колисати болючу біду,
 Та ятрити негоєні рани -
 Біль душі… Ай! Провалля! Усе!...
 Хто це? Звіром, немов блискавицею,
 Хто мене, безпорадну, несе
 Очі – владною сірою крицею?…
 .................................
 Чи людина ти, чи звір,
 Чарівник-мольфаре?
 Посеред величних гір
 Волоха* примара?
 Із глухих часів прадавніх
 Ти живеш і нині
 Десь в Бескидах, в кожній дАні
 Лісу й полонині.
 .................................
 *Багато хто споріднює мольфарів
 зі старослов’янськими волхвами.
 Слов’янські волхви – це, можливо,
 карпатська жрецько-шаманська група
 кельтів – волохи (галл. Volcae),
 пов'язана з тотемом вовка.
 .................................
 ЗУСТРІЧ З МОЛЬФАРОМ
 Він дивився на мене.
 Здригалася кожна клітинка...
 Чорні прядки волосся його
 Тріпотіли під вітром Карпат,
 Ніби кублище змій…

 Він дивився крізь мене…
 І голос пронизливий: «Дзвінка?...
 Ти прийшла до обійстя мого
 Після жаху від страт,
 По отруту. Брехати не смій!...»

 -Я бажала, бажала шалено
 Коханою зватися жінкою.
 Я позбулася всього,
 Бо стікали і доли, і гори
 Сльозами журби…

 Ось намисто черлене
 І талярів срібних торбинка.
 Проведи мене шляхом – до нього…
 Дай мені забуття мандрагори,
 Чарівник-ворожбит!
 .................................
 Чи людина ти, чи звір,
 Чарівник-мольфаре?
 Посеред величних гір
 Волоха примара?
 В громовицях і стрімнинах
 Дримбу твою чути.
 Та чи можеш ти людину
 З небуття вернути?
 .................................
 СПОГАД МОЛЬФАРА
 Як пізнали круті гори, наші полонини
 Де опришки – діти лісу - стежками ходили.
 Два пістолі за чересом, топірці та кріси,
 Танцювали арканА – аж луна над лісом!

 Ватажок Олекса Довбуш знав таємні чари,
 Бо колись зустрів хлопчина чаклуна-мольфара.
 Величезні каменюки підіймав він легко.
 Із корінням вирвав якось молоду смереку.

 Заговорений був легінь дивними словами:
 «Не пролий ти кров невинну. Не живи з жінками.
 Три зернини я вкладаю у твою правицю.
 Третє слово - не виказуй нашу таємницю»
 .................................
 КАРТИНИ З МИНУЛОГО:
 .................................
 ОЛЕКСА ДО МАРІЧКИ
 Стан твій гнучкий, як у ласки,
 Коси – як звивиста річка.
 Вийди, кохана любаска,
 Вийди до мене, Марічко!
 Стала ти сяйвом зірниці,
 Прихистком дикому звіру…
 Знаєш мою таємницю,
 Та як собі – тобі вірю.
 .................................
 НАОДИНЦІ
 Ах, Марічко! Які
 В тебе ніжки стрункі...
 Як купалась ти щойно
 У вирі ріки,
 Я від хіті завмер,
 Все тебе виглядав...
 Йди до мене!
 І ніжку на мене постав!..
 Ох, ці ніжки...
 Вони ж чи туди завели?...
 Наче ліжко,
 Нам вранішні трави були...
 Чи на щастя
 Ми разом, а чи на біду...
 Своєчасно
 У хату до тебе прийду!..
 ...........................
 СТЕФАН ДЗВІНКА
 Ой, Олексо, дні минулі,
 З любкою не бути!
 Вже скували тобі кулю
 На загибель люту.
 Тре 12 служб над нею
 В церквах відслужити,
 Щоб з наступною зорею
 Вже тобі не жити.
 Кулю ту налаштували
 Зерна, і пір’їни.
 Підла зрада підкладала
 Чорну волосину
 Із твого чола, опришку,
 Наймитовий сину!
 Я звільнюсь від тебе в ліжку,
 Від ярма й данини!
 .................................
 ...Сиплеться порох по люфі...
 ...Серце п"яніє від люті...
 -Ти за Дверима, Олексо?
 Скоро відійдеш далеко...

 Сивий від пороху дим...
 Будеш повік молодим...
 Хочеш Марічки? Тримай
 Кулю! У вічність рушай!!!...
 .................................
 ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ
 -Тебе я кликала, коханий мій,
 Бо бачу снів тривожний плин:
 Стікаєш ти страшною раною,
 Під деревом, де сам-один,

 Без зброї… гавкіт наближається
 Собачий… Стефан – на чолі…
 -Дурниці щось тобі ввижаються!
 Немає зброї на землі,

 Такої, щоб завдати шкоди нам!
 Хай навіть дідьк-о на чолі!..
 Отак життям, мов лезом ходимо...
 Усе блукаємо в імлі...
 ......................................
 ...Давно несу я смерть панам,
 Не проливаю кров невинну,
 Та тільки ти – моя провина…
 Чи ж ця любов зашкодить нам?
 Повір мені, моя єдина…
 .................................
 НІЧНИЙ ВІЗИТ ДОВБУША
 -Ти за дверима, чи любка?
 Най поговорим, як люди?
 Ходять чутки у громаді:
 Стефан – причетний до зради?
 .................................
 Не врятує дивний звір,
 Що сидить у грудях…
 Гей, Олексо, сину гір,
 Кара тобі буде!

 Бо багатства не беріг,
 Щедрий будь до кого,
 А кохання, як на гріх,
 Зажадав чужого...
 ................................
 ОСТАННІ ХВИЛИНИ
 ...Куля пробила плече.
 Кров безупинно тече.
 Сутінки стали густими…
 Де ж ви, мої побратими?

 Бартка з пістолями – вам!
 Ніц не віддам ворогам.
 Куля – відплата за хіть…
 В гори мене віднесіть!..
 .................................
 Буде зі мною  розп’яття
 В ніч, коли знято закляття…
 .................................
 Чи людина ти, чи звір,
 Чарівник-мольфаре?
 Посеред величних гір
 Волоха примара?
 Бачиш вглиб і бачиш ввись
 Ти завжди далеко…
 То чому ж не зупинивсь
 У той день Олекса?
 .................................
 МОЛЬФАР ТА ДЗВІНКА
 -Що ж... - задумливо мовив Мольфар -
 Дивно склалось... А може - не склалось
 У Олекси життя... Щедрий дар,
 Бачу дав я даремно. Так сталось,

 Що не зміг попередити я
 Вашу зустріч, що долею стала.
 Дзвоном стало останнім ім’я,
 Що дзвенить... Що у серце запало.

 Як я врізав йому три зерна
 У долоню, поставивши захист,
 Знав, що згуба для нього одна -
 Буть коханням охопленим навхрест...

 Не по тебе прийшов він у світ.
 Не для пестощів згуби хмільної.
 Він змарнілий людський родовід
 Мав полити живою водою,

 Чи-то кров’ю зажерливих псів,
 Що народ наш щоденно терзали,
 Наших гір, і річок, і лісів
 Хазяями облудливо стали!

 Він надію народу надав!..
 А загинув, мов зрізаний колос...
 ...і здригнувся, неначе упав,
 у Мольфара від розпачу голос.

 Хочеш, Дзвінко, отрути? Бери.
 Мандрагора сльозою стікає.
 Це останні Мольфара дари.
 Йди до Нього. Мерщій! Він чекає!..

 ...і як Дзвінка отруту взяла
 Що зведе її вмить в домовину,
 Був Мольфаром задуманий план...
 Знов у нього в руках три зернини...
 .................................
 ...Десь простує Дзвінка боса...
 Там трава м"яка...
 Ноги змочені у росах...
 І в руці рука...
 І голівку похилила
 На ЙОГО плече...
 ..Не віднайдена могила,
 Де ріка тече,
 Де смереки над водою,
 Наче вояки,
 Налаштовані до бою,
 Стали край ріки...
 Сірий камінь під горою,
 Вкритий тліном чар,
 І неспішною ходою
 Йде туди Мольфар...
 Три зернини... Поцілунок,
 Міць, гаряча кров...
 Так освячений дарунок
 Оживає знов.
 .................................
 ЕПІЛОГ
 Рвуться в серці кайдани - дивись!
 Пломеніють майдани - дивись!
 Революція дзвонами б’є!
 За свободу! За щастя своє!

 Задум втілив карпатський Мольфар.
 Три зернини - опришкові дар -
 Повернув. І вживив у серця...
 ...Як тобі боротьба до лиця,

 Український народе-герою!
 Ти за Волю готовий до бою.
 Зріє часточка Довбуша в нас,
 Бо порив до Свободи - не згас.

 Ми йдемо. Бо майбутнє нас кличе!..
 .................................
 ...А у Довбуша мужнє обличчя...
 ...А в Марічки постава струнка...
 Поміж гір протікає ріка,

 Понад нею місток чарівний
 Де, як цвіт розквітає нічний,
 Душі поряд Олекси й Марічки…
 Та далеко... У вічності річка… 


© Copyright: Серго Сокольник, 2015
 Свидетельство о публикации №115112811204

ID:  624640
Рубрика: Поезія, Поема
дата надходження: 28.11.2015 21:47:26
© дата внесення змiн: 28.11.2015 23:04:54
автор: Серго Сокольник

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Наталя Данилюк, Лоредана, zazemlena, Ірина Лівобережна, Любов Вишневецька, Ілея, Мар’я Гафінець, Ліна Ланська, Єлена Дорофієвська
Прочитаний усіма відвідувачами (1137)
В тому числі авторами сайту (49) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, дякую, Оксано flo12
 
леся квіт, 28.11.2015 - 23:02
12 12 12 12 12 Ніби знову побувала у Карпатах на скелях Довбуша,де кожен камінь розповідає свою неперевершену історію 12 12 12 12 12 Сили Вам і натхнення у тандемі з Іриною 16 16 16
 
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Лесе. Приємно, що сподобалось Вам 45 heart
 
Ірина Лівобережна, 28.11.2015 - 22:53
АХ, пригадую минуле літо, Яремче, скелю Довбуша, неповторну магію Карпат!!! Мені здається, що ми змогли те все передати!
Атмосферу легенди, таємничості, вічної пам"яті народної, зв"язку поколінь.
Велика дяка вам, Сергію, за співпрацю!!!
icon_flower heart flo26
Ну, і за це слід випити! friends 24
 
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ірен, МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ. Я поздоровляю Вас навзаєм friends 45 heart 29 29 flo12
 
Леся Утриско, 28.11.2015 - 22:45
12 12 12 16 16 16 give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесенько 45 flo12
 
гостя, 28.11.2015 - 22:29
чарівний світ Карпат...смерекового вітру,мольфарів та кохання...хто хоч раз торкнувся його,ніколи не забуде... 31 32 flo23 39
 
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так... Колорит тут присутній... Хоч це не головне biggrin flo12
 
горлиця, 28.11.2015 - 22:03
Чудова співпраця! цікаво було побувати в печерах Довбуша. friends 12 12 12
 
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Ми старались friends give_rose give_rose give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie