Велика й справді наша Україна,
Що сколихнула раптом цілий світ,
Душа народу, геть давно зболіла,
Тепер вже інший викохала квіт.
Він добре знає власні свої цілі,
Де правда й гідність – не лише слова,
А якості народу то безцінні,
З якими б він міцнішим лиш ставав.
І плем’я те є молоде й завзяте,
Вже не спинить його й не залякать.
Воно стоїть. Стоїть – не за посади.
Ту силу духу владі не зламать.
Щаслива й горда я сьогодні з того,
Що гідна зміна, чиста, підросла,
Яка шанує розум і святого,
Громадянина міста і села.
Велика наша славна Україна –
Тепер про неї знає цілий світ,
Коли її вбивали і гноїли,
Та врятував Шевченків заповіт.
Те слово Кобзаря було пророче,
Завжди воно в народу на устах,
З сліпих воно робило зрячі очі,
Збороть допомагало дикий страх.
А значить, буде іншою країна,
Де на кону постануть право й честь,
Й народ, великий, гордий, України
Жити по-іншому у світі цім почне.
Й засяє ще яскравою зорею
Держава наша аж на цілий світ,
А дні, зимові, й ноч і ці, буремні,
На перспективи виведуть нові!
7.02.2014.
Ганна Верес.
