Закуталась багрянцем знову осінь,
Лелечі клини зникли в далині,
А він димить… Болить Донбас… і досі,
Бо полягло вже стільки в цій війні!
Вітри осінні дмуть на нас зі Сходу
І день, і ніч… Чи ж стомляться вони?
Усі казали: ми одного роду –
Чому ж ми стали жертвами війни?
Донбас димить, а матері… ридають…
Під дзвін могилка свіжа вироста.
Багрянець тихо з дерева спадає,
Та не прикриє чорного хреста…
27.09.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
Так головний же "кашовар" у Росii cидить, у Кремлi. Мiсцевi cепаратюги, якi за грошi вiд рiдноi краiни вiдмовились, лише слухняно накази виконують. А взагалi, у подiбних персонажiв, якi починають вiйну - у них завжди з головою неприемностi. Це не лише в Путiна таке, схожi проблеми з головою були i у минулих столiттях - у Гiтлера, у хана Батия, якi наказували руйнувати i палити усе на своему шляху.
