Журавель сказав Слону: - Я літати так люблю!
Піднімаюсь в небеса - бачу стільки... Ой краса!
А ти ходиш день при дні. Чи політ сниться тобі?
Відповів Слон Журавлю: - Цвіт землі більше люблю.
Небо кличе і мене, та тут радію за тебе.
Легкість у твоїм крилі, важкий труд - в моїй ході.
Та віддячує земля. Тут політ мій - похвала...
за той труд, що я роблю.
Журавель вклонивсь Слону: - Я за труд тебе ціню.
Мене небо кличе, зве. Політаю для тебе!..
В світі кожному своє. Бережімо те, що є.
Кожному своє, Надіє... І не варто навіть думати про чужі сані, не те що сідати. Я якось був оголосив себе царем, на трон заліз. Ну і що... Дали по ребрам, скинули... Зате тепер знаю своє місце!
Свята правда, Надійко. Якби кожен із нас навчився берегти те, що має...
