Що не день дивуватимеш образом?
Все одно в крутаниці — повір.
Сніговиць розбудила ти кобзою—
Тож спустились з невидимих гір.
Аж асфальтом підстрибує вулиця,
Залоскочена танцями лап.
А бруньки, наче діточки, куляться,
І зреше́тився в зав’язі драп.
Сум якою вимірюєш міркою,
Чи байду́же, що втрачений час?
На додаток журбою прогірклою
Тебе гостить мороз-ловелас…
Кожен з нас шлях закінчить мандрівкою,
До кінця відспівавши свій глас.
Ввись здіймемось незгасною зіркою—
Чим ти, весно, відійдеш від нас?
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит. Рада знайомству
oreol відповів на коментар oreol, 16.04.2021 - 13:09
взаємно
Душевно пишите
Чарівні нотки
Гострі відчуття
Таємничо і жаданно
Весна приходить так не жданно
І вона відійде
Все мине
Тільки ніжні слова
Тільки чарівні звуки
І ця мелодія, пробудження, захоплення, зародження
В такт з співом, подихом, запахом дива
Це так красиво
Ви творите чудо
Повний живий орган
Наповнює душі
І ніжний цей стан.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сподівання весна підвела,
Адже її так всі чекали.
Гарно та майстерно,як завжди показали своє
вміння, дорога Валентинко!Натхнення Вам, благополуччя, удачі та гарного весняного настрою!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Валю, що знаходтите час зайти на мою сторінку
взаємно
