На тротуарі ніжно спить зима..
По ній ступають тисячі життів..
І суть захована..серед п"яти кутів..
І суть вся в тому..що її нема..
Я заплітаю у волосся квіти..
Серед зими..ромашки на рудому..
Не відкриваючи свої думки нікому..
Якщо це гріх..то не мені горіти..
І я в цю мить закохана у світ..
Спрямовую свій погляд вище неба..
Я в місті снів..і що мені ще треба..
Ступаю по зимі..лишаю слід..
І як мені можливо тут не бути..
І де подіти спогади й думки..
І хочеться на мить чи на віки..
Так по-дитячому про що небуть забути..