Уявно покохатися із Вітром -
Танюшенько, хіба це не прикол?
Аби опісля не з’явились діти -
Бо ні до чого нам такий прокол.
Якщо від непорочного зачаття
підуть, Танюшо, діточки у нас
візьмЕмося за діло із завзяттям
і наклепаєм разом цілий клас!
Та класу, я гадаю, мало буде.
розжЕнемося ми на стадіон!
Я буду героїнею! Ой, люди!
А ви, звичайно, тато-чемпіон!
Заманлива, звичайно, перспектива,
та де ж нам взяти цілий стадіон,
тридцятидвохкімнатную квартиру,
харчів дитячих - мінімум вагон?!!!
Ну то скажу я – значить нам не доля
Разом із Вами діточок "клепать".
Така, мабуть, для нас є Божа воля.
Бувайте. На добраніч. Пішла спать.
Я нині також дуже хочу спати,
та от біда - не визначився: З КИМ?
Коментарів у вірші так багато...
Та то - таке... Добраніч! Меньше з тим...
P.S. писалося, як відповідді один одному в коментарях під віршем :)
