Тактично вечір на обійстя наступив,
Літак парирує навколо мого дому,
За п'ять кілометрів є смуги ліхтарів,
Які приймають все гостей з Верони.
Лиш дощ періщить тихо з сивих хмар,
Десь навігація сховалася над ними...
Життя - це жертва і новий вівтар -
Ножем же виступають наші рими...
І далі ці вогні мигають вслід
Прощаються з потужними птахами,
А у душі лишається холодний лід,
Який не сміє танути з роками...
08.11.2010 року Львів
Прощо ти встраху бо біля аєропорта живеш облиш тож не чартер на гановер)чи ти пілот не ясно???
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ввечері споглядав як літак сідав. За три-чотири км від мене є аеропорт "Львів". Над моїм будинком проходить повітряний шлях і над ним постійно розвертаються літаки в напрямку на Київ і інші міста України. На горизонті ввечері видно посадкові вогні. За 2 км. є сумнозвісне військове скнилівське летовище. І нарешті, ти майже вгадав. Мій дядько є цивільним льотчиком. А лід - від тої катасторфи, якої завдав Су-27, який вбив в 2002 році понад 100 людей на авіашоу
А може, життя - надбання і висоти?
Де в небі малюють одважні пілоти,
Де маємо змогу в новЕ одягтися,
І замилуватись на річку Байчицю,
Де од глашатая залежить і настрій,
Де все ж виростають камасії, айстри,
Де фени-вітри не дратують, а тішать!
Де пухом кружляють легесенькі вірші.
14.11.2010р. 13-02 за Києвом
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як завжди - НЕПЕРЕВЕРШЕНО пишете!!!! Просто я написав провокаційно, що всі трішки задумалися. А у Вас дійсно неперевершено вийшло! Так тримати!
