Кілька слів заплелися у діалог
Кілька поглядів мріями стали в мить
Кілька мрій й забуто вже все, що було
Лише ми, лише ми, лише ми
І одне на двох стало серцебиття
Один подих, і божевілля одне
Та в супутники тобі обрало життя
Не мене, не мене, не мене
ПРИСПІВ:
Де.? Ну де ж це ця межа?
І рідна і чужа
Так близько й так далеко
Хто? Дав правила ці гри?
Наклав на мрії грим
Забуть чому не легко?
Ти до мене знову приходиш у снах
Лише в них ми закохана пара
А в житті, що чужа від початку знав
Але марив, я марив, марив
Загубились поміж нездійснених мрій
Сліди по дорозі з зими до весни
Те що комусь кохання, для нас то гріх
Ну чому? Поясни? Поясни!
ПРИСПІВ:
Де.? Ну де ж це ця межа?
І рідна і чужа
Так близько й так далеко
Хто? Дав правила ці гри?
Наклав на мрії грим
Забуть чому не легко?
Життя диктує свої правила,але хто і де написав що саме так все має бути,по правилах??людям властиво їх порушувати чи не так? пісенька гарненька,але сумна
MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
правила долі неписані - вона і сама їх не знає - просто творить і все тут
чи не так? 
пісенька гарненька,але сумна 
