Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: На нашу лавку осінь підсідає… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох!.... дякую за гостину
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит, щиро Вам рада
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Осірісе, я люблю осінь, а сум з ніжністю перереплівся.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, що осінню сумоту розділили, нехай ніжиться в цьому полум*яному листку
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна Вам за візит до мого слова
Раїса Гришина, 28.10.2012 - 12:58
Легкий смуток–жіноча печаль, Долетить до небесних висот, Заспівати, неначе кришталь, В океані незримих частот. Та вільється в хорали стежок, З перламутрових зірок-кружав, До обіймів сріблястих казок, Та осінніх барвистих заграв… Там відкриється світло душі, Промінь ніжності - тонкий місток, З переливів живої краси, Та мережки натхненних думок… Хай щастить! Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прекрасні рядки, Раю, вдячна щиро
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Михайле, і я сумую
Lana P., 27.10.2012 - 23:38
Твоя ж … у другу долю завертає.-буває... -прекрасні образи, метафори...Super!!! Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, щось засумувалося...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, по-осінньому, дякую, Ярославе, так давно ми не спілкувалися, рада Вам
Салтан Николай, 27.10.2012 - 22:35
Шкода, що осінь відбирає те, чим дорожили, чим жили....і радує той момент, що ми можемо відтворити минуле в пам"яті....але ж потрібно бути реалістами - пам"ять також безжальна....залишаться лише короткі фрагменти, ніяких почуттів, нічого....Дуже гарна робота Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна , Салтане, за розуміння
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам , що підтримуєте
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленко, нехай розвидніє...
Валентина Ланевич, 27.10.2012 - 20:45
Осінь моя стоїть в букеті...листом.Твоя ж...у другу долю завертає. щемно-чуттєво Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валюшо, щось я засумувала, капець...дякую що завітала
Відочка Вансель, 27.10.2012 - 18:19
Мені подобається Ваше написання віршів.Я б сказала-довершено і бездоганно.Ні до чого придратися.Не всі коментарі розумію.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Видо, Вам щиро, що завітали. І, на моє щастя, аж два візити.
|
|
|