Ніч вінчала смарагдами нас,
Золоті розсипаючи зорі.
Не шкодуючи диво-прикрас,
Синій шовк розстеляла прозорий.
Спопеляло бажання дотла,
Замовкали уста у цілунку.
Розпашілі єднались тіла,
Щоб кохання напитися трунку.
"Обійми, пригорни, доторкнись", -
У зіницях тонула глибоких.
Серце рвалося птахом увись
Під вінчальні небесні потоки.
Літом дихали зорі ясні,
Колихаючи тишу довкола...
Чи було... чи наснилось мені,
В час нічний, як цвіла матіола?
04.06.2013р. 00:05
Для ілюстрації використано картину
Ван Гога "Зоряна ніч"
(00:05 - и время соответствует ) И картина как подходит, прямо как по ней написано.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаю-знаю, Сережа, что ты в это время уже четвертый сон видишь
И как это у тебя получается - вовремя ложиться?
Картинки к стихам ищу после написания в интернете. Предпочитаю работы художников.
(00:05 - и время соответствует 
