Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ДОКІР НЕБА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА, 25.10.2015 - 10:45
Сильно. ...ще трішки й доробите. Незабаром виставлю написаний теж з місяць тому, але тепер вже озвучений твір "ПУТЛЄРІАДА". Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вас бачити! Так, вірш ще допрацюю, адже написаний швидкоруч.Чекатиму Вашу новинку. Калинонька, 24.10.2015 - 23:09
З докором споглядають за нами герої! Влада байдужа,брехлива, втратила людське обличчя! Болить душа за хлопців... Боже , дай нам сили вистояти , щоб з чистою совістю дивитися у небо.Спасибі п. Світлано за вірш ! Сильно написано! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Залишається надія на Бога.Дякую за гарний відгук! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я Вам – за розуміння.
РОЯ, 24.10.2015 - 11:11
Ох, не чують цього голосу докору ті, що мають чути, завелика пиха, занадто груба шкіра, зчерствіле серце: "оглухли, не чують!.." Із поверненням, п.Світлано!!! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це і є байдужість, про яку пишу... Оксаночко, дякую! Радію поверненню. Серго Сокольник, 24.10.2015 - 03:08
Да-с... Що маємо, те маємо... І олігархи ж не з неба прилетіли. Тутошні вони...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від цього – не легше.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме нам це й треба робити, бо слово – наша зброя.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яке сьогодення, такі й думкий...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніночко, Ви знайшли їх цілком достатньо. Дякую щиро!
геометрія, 23.10.2015 - 20:15
Можливо ви, Світлано, й не ждете мого слова, та я не можу промовчать, без заперечень - все чудово,лише Світлана може так писать...Дякую вам, Світлано, ваше ім'я вам пасує, бо тільки світла голова може так написати... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя добра Пані! Мені дуже приємні Ваші слова, дякую сердечно!І завжди Вам рада, заходьте. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, шановний Маестро! Писала експромтом у маршрутці. Журнал з вкладеним віршем дала почитати попутчику. Місяць він мене шукав, таки знайшов сьогодні. На радощах, сьогодні й розмістила, не допрацьовуючи. Є шероховатості, але допрацюю.Коли будемо писати пісні? Виявляється, це надзвичайно цікава робота, писати вірш на заданий ритм і настрій. Успіхів Вам! I.Teрен, 23.10.2015 - 18:44
Тема(за назвою) висвітлена добре. Але теж трошки відлунює експромтом. Заключні слова у строфах несуть найбільше смислове навантаження, а наприклад, фітіль, який напевне має означати детонатор в той же час може прочитуватись як щось тимчасове, а то й тліюче;докір - наголос на першему складі і виникає проблема з ритмом і римуванням. Оскільки в назві це вже прозвучало, то можна було б підкорегувати, наприклад, А нас із Неба у нічнім дозорі, сканують очі правди вічних зір. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А це і є експромт. Загублений експромт, який сьогодні мені повернули. Так його і подала.Відносно наголосу... Я довго мучилась, що він явно не на місці. Але ось що я вичитала в словнику літературознавчих термінів. Не цитую дослівно, але передаю, не викривляючи зміст: наголоси є граматичні(пояснення, як і для чого вживаються) і ритмічні, що застосовуються в поезії. А ось це вже цитую дослівно: "Як правило, вони співпадають з граматичними, але можуть іноді і розходитися з ними, наприклад у таких рядках І. Франка, написаних ямбом: ДосИть, досИть слова до слів складати... ЛікАр іде! Не час тепер казати... Читають дЕкрет. Стали батько й мати... Тут допущена поетична вільність: ритмічні наголоси не збігаються з граматичними." Якщо такі "вільності" допускав САМ Франко!, то що там говорити про якусь Моренець, що й поетом себе не вважає Ритмічні наголоси абсолютно допустимі в поезії, тому залишаю свій докІр. Ваш варіант висловлює не зовсім ту думку, яку я хотіла підкреслити. Але дякую щиро за детальний аналіз і бажання допомогти. Ви ж знаєте, я часто приймаю Ваші підказки. Да, а фітіль тут не від детонатора, а той, що в лампі!!! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоч і написала місяць тому, але це – експромт. Сьогодні повернули його разом з журналом, на якому я писала в дорозі. На радощах подала в тому вигляді, в якому був.Дякую, Віталію! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко, як дитя, сама радію своєму поверненню Приємно Вас бачити.
Крилата (Любов Пікас), 23.10.2015 - 14:45
Вже ледве видно одинокі зорі...рука стомилась, кінчився папір... А нас із Неба, в вічному дозорі, сканують очі правди... В них... – докір... Дуже сумно!.... Від цього всього, про що Ви написали. Дякую Вам. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я Вам дякую. Мусимо пережити сумні реаліїї сьогодення.
|
|
|