Підфарбую чорні брови, підмалюю личко.
Хто погляне, певно скаже: "Гарна молодичка!"
Підмалюю біле личко, підфарбую брови.
Та й піду гулять до гаю, піду до діброви.
Підмалюю біле личко та й піду гуляти.
Бо чому ж мені одній тут сидіти у хаті?
Ой гуляла по вулиці, ускрізь зазирала.
Та того, кого б хотіла, я не зустрічала.
То чого ж скажіте , люди, було зазирати?
То чого ж було даремно личко малювати?
Ой піду я у полечко, буду працювати.
Там Василько ниву оре, буде поглядати.
Дуже гарно Василечко у полі працює.
А зустрінемося в гаю - ніжно поцілує!
То ж не стану малюватись, бо це справа марна.
Любить мене мій Василько й каже, що я гарна!