ПРОСТИ МЕНІ ЗА ВСЕ ПРОСТИ!
А я, не вірила ,що тебе втрачу!...
Що увірветься ,ураганом - остання мить.
Ти любив цей світ, за тобою плачу ...
Бо життя,обірвалось,як тонка нить.
Прости,за все у житті мене .Прости!...
Ти ,проводжав,я не сказала: "Прощай"
Голубом,відлетів за обрій у світи.
Нині,на моїм серці смуток і жаль.
Ні,а на серці рана не заросте!-
Коли втратиш ,ти найріднішу душу.
Біль,спалює до тла...і вогнем пече
в'янеш,від самотності ,як цвіт в стужу..
А зболена душа,-проливає дощем
бо для мене, сонце згасло назавжди.
І роздирає ,душу невимовний щем.
Зима,засніжила снігом твої сліди .
Поки жива, у серці моїм живеш!
смерть,мою любов не може відняти.
Ти ,втомився спиш.Я знаю,ти прийдеш.
Щоб крилом ангела у сні обняти.
Сонце,моє рано за обрій зайшло...
І день,розчинився у сніжний туман.
А для нас серед зими,літо цвіло
Чому ,заметіль завдала серцю ран?...
Рідні ,потребують вашої руки.
Не плач,ридання, а щирих молитов.
Куди ,б не йшли...Прощайтесь ,завжди.
Бо не знаєте,чи побачити їх знов.
О Прости, мені любий за все ...Прости!
Що у важкий час, не була з тобою.
Може б захистила тебе від біди.
І біль ,печаль, поплила за водою.
Трепітно... 
