Тихо свічки палають в ці дні,
Молитви поминальні звучать.
Ми згадаєм хто жив на землі,
Бо над ними берези шумлять.
Ми подяку приносим тобі,
Цілий рід, що розтанув в віках.
Свята паска на чорній плиті
І цукерки в дитячих руках.
Цвинтар ніби гранітом блищить,
Є забуті могилки з христом.
Так чекали про спомин в цю мить,
Але все заросло бур’яном.
Панахида у храмі луна,
Про спасіння і вічне життя.
Що для тебе хвилина одна?
Це подяка і віра в Творця.
14.05.24р. Олександр Степан.
