[...> У її душі жила маленька істотка, яка щоранку скиглила. Вона пила гірку каву, курила важкі цигарки, недосипала, та істота не заспокоювалась. Вона прокидалась у хорошому настрої, вмикала радіо і пила зелений чай - істота все ж не давала спокою. Іноді у хвилини відчаю вона хапала ніж і намагалась встромити його в груди, щоб більше не чути з середини схлипувань та ридань... Ніщо не заспокоювало того маленького демона...
Проходячи повз вітрини магазинів, вона натрапила на крамницю, де продавали лікувальні трави. Там торгувала відома усім знахарка. Дівчина розповіла їй про своє горе, і стара взялася їй допомогти. Розказала, яку траву потрібно заварювати і як її пити. Схвильована, вона швидко все взяла й побігла додому...
Минув тиждень, і істота уже рідше давала про себе знати, дівчина потрохи заспокоювалась...
[...> У кожному з нас живе демон, який надає певного сенсу нашому життю. Вбивши демона, ми вбиваєму власну сутність...