|
Мене покликало в життя столичне
Все європейське, сюрреалістичне,
Проте зіркове і олігархічне
В мені пробуджує усе магічне.
Олігарх, ціп-ціп, ціп-ціп, біжи до ме́не
І тобі буде світи́ть одне зелене,
Олігарх, я тобі чакри всі відкрию,
Олігарх, я діамант тобі на шию.
Крутилась я під вікнами Нацбанку,
Мої феромони там ще пахли зранку,
Але ні в кого не зірвало планку,
Усі морозилися, як у танку.
Як пи́ла каву я у банкомата,
Мій погляд впав на пана депутата,
Як розчепила я невільно ґудзик,
З ленд крузеру він вискочив, як цуцик.
Пан депутат був гей на половину,
Кохав олігархічно Україну,
Грав в автомати в клубах безупину
І не байдужим був до кокаїну.
Пан депутат кохався з інтернетом,
Був ці́нним на три ро́звідки агентом,
Та часто плутав Кремль із Пентагоном
І переписку вів з Елтоном Джоном.
Я провела над ним сеанс гіпнозу,
Але, мабу́ть, зробила передозу,
Пан депутат лежав в психічній комі
І робив рухи, що ми незнайомі.
Ходила я до батюшки Степана,
Хиталась на моле́бні, наче п’яна,
А він влупив мене́ хрестом по лобі,
Сказав, що олігарх сидить у тобі.
Тепер я у Киплячому спасаюсь
І олігархами не переймаюсь,
Як батюшка кадилами жахає,
Мене ще трусить, але відпускає.
Олігарх, ціп-ціп, ціп-ціп, біжи до мене
І тобі буде світи́ть одне зелене,
Олігарх, я тобі чакри всі відкрию,
Олігарх, я діамант тобі на шию!..
ID:
751317
Рубрика: Поезія, Сатира
дата надходження: 20.09.2017 00:31:44
© дата внесення змiн: 20.09.2017 00:31:44
автор: Мартин
Вкажіть причину вашої скарги
|
